"История городов и сел Украинской ССР", Том "Харьковская область", стр. 562
В Староверовке есть средняя, четыре 8-летние и начальная школа, в которых обучается 897 учеников, работает 71 учитель, дом культуры с залом на 400 мест, шесть клубов, семь библиотек, с общим книжным фондом 60,6 тыс. экземпляров, больница на 100 коек, три медицинских пункта, четыре отделения связи, 18 магазинов.
За трудовые успехи орденами и медалями награждено более 100 человек, в т. ч. орденом Ленина — А. Ф. Тарсуков, Д. М. Власенко, Т. С. Гранкина, орденом Октябрьской Революции — К. Ф. Сотников, А. К. Сигарев, Г. А. Дюкарев, М. Г. Лунин. Уроженец села Ю. А. Дюкарев — Герой Социалистического Труда. В Староверовке 9 партийных и 7 комсомольских организаций. В них состоит на учете 264 члена КПСС и 270 членов ВЛКСМ. Первые партийная и комсомольская ячейки основаны в 1920 году.
Село возникло в первой половине XVIII в. Основателями его были переселенцы-старообрядцы из Курской и Орловской губерний. Советская власть здесь установлена в январе 1918 года. В годы Великой Отечественной войны более 1674 жителей села сражались на фронтах, 488 из них погибло на полях сражений, 1004 отмечены орденами и медалями. Уроженец Староверовки С. К. Толстой за мужество и отвагу, проявленные при форсировании Днепра, удостоен высокого звания Героя Советского Союза. Оккупанты уничтожили более 400 человек, насильно вывезли в Германию 386 человек, сожгли 780 жилых домов и все колхозные строения. Учительница Е. Р. Гордиенко, которая вела подпольную работу, была вместе со своими детьми расстреляна гитлеровцами. В послевоенные годы село отстроено полностью. В центре воздвигнут памятник В. И. Ленину, обелиск погибшим односельчанам и памятник воинам-освободителям. В с. Дьячковке находится дом-музей С. А. Карпова — Героя Советского Союза, уроженца села. Высокое звание ему присвоено посмертно за ратный подвиг, совершенный в бою за освобождение с. Духовщины Смоленской области.
Українською мовою
Енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона дає наступний опис селу...
Старовірівка - село Полтавської губернії, Константіноградського повіту, тягнеться уздовж річки Берестовеньки на 16 верст. Заселено на початку XVIII ст старовірами з великоросів, при споруді по правому березі річки Берестовеньки укріпленої лінії, вали якої збереглися і до теперішнього часу. Жителів до 7 тисяч, що частково зберегли великороські звичаї (кулачні бої). Проводилось 4 ярмарки.
Наскільки зараз відомо, село було засноване в 1733 році на місці старовірчіського скиту, від чого і отримало таку назву.
За час свого існування, село неодноразово міняло адміністративну підлеглість, від Харківського наміснитцтва до Екатеринославського, а у 1802 році, після створення Полтавської губернії, до Полтавської губернії і знову до Харківської області у 1932 році. У статусі районного центру Старовірівського району, село пробуло неповні 22 роки, з лютого 1937 року по 1959 рік, коли район скасували, а його території увійшли до складу Нововодолазьського району з центром в смт. Нова Водолага.
Село подарувало російському фольклору декілька пісень, записаних і виконуваних фольклорно-етнографічним ансамблем «Народне свято», таких як "Свашенька наша рання...”, "Ось Манін батюшка...”.
У роки Великої Вітчизняної війни, два земляка-старовірівця були удостоєні найвищої винагороди Радянського Союзу - звання і зірки Герою Радянського Союза. Це Толстой Степан Калістратович і Карпов Стефан Архипович, інформацію про їх біографії Ви так само можете знайти на нашому сайті в каталозі статей.
Ще один наш земляк - Апальков Володимир Вікторович, за мужність і відвагу при виконання свого інтернаціонального обов'язку в республіці Афганістан нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Село Старовірівка включено в географічний перелік населених пунктів Всеросійського Генеалогічного Древа http://baza.vgd.ru/3/56572/#last
The encyclopedic dictionary of Brokgauza and Efrona is given by next description a village...
Staroverovka - the village of the Poltava province, Konstantinogradsky district, stretches along the river of Berestoven'ki on 16 versts. It is populated at the beginning of XVIII in. staroverami from velikorosov, at building on the right bank of Berestoven'ka of the fixed line the billows of which were saved and to the present tense. Habitants to 7 thousands, partly saving velikorusskie dispositions and consuetudes (fisticuffs). 4 fairs.
As far as it is now known, a village was founded in 1733 in place starovercheskiy skit, from what got such name. In times of the existence, a village changed administrative subordination repeatedly, from Kharkivske namestnichestvo to Ekaterinoslavske, after to the Poltava province and again to the Kharkov area. In status of district center Staroverovsky district, a village stayed incomplete 22 year, from February, 1937 for 1959, when a district was abolished, and his territories entered in the complement of Novovodolazhsky district with a center in pgt. New Vodolaga.
A village complimented with Russian folk-lore a few songs, written down and executable a folk-lore-ethnographic band the «Folk holiday», such as "Svashen'ka our early...”, "Here Manin father...”.
In the years of Great Domestic war, two native from Staroverovka were recipients of an award of the greatest reward of Soviet Union are ranks and stars by Hero of Soviet Union. It is Tolstoi Stepan Kalistratovich (Толстой Степан Калистратович) and Carpov Stephan Arkhipovich (Карпов Стефан Архипович), information about their biographies you similarly can find on our site in the catalogue of reasons. Another native from Staroverovka - Apal'kov Vladimir Victorovich (Апальков Владимир Викторович), for a courage at execution of the international debt in a republic Afghanistan recipient of an award the order of Red Star (posthumously).
Staroverovka sat down it is plugged in the geographical list of settlements of All-russian Genealogical Tree of http://baza.vgd.ru/3/56572/#last